Претензія – це:
- вимога добровільного врегулювання спору, пов’язаного з порушенням договірних зобов’язань;
- форма досудової реалізації господарсько-правової відповідальності.
Сфера покриття та відповідальність перевізника у випадку невчасної доставки, нестачі, втрати чи пошкодження вантажу регулюється:
- для внутрішньоукраїнських перевезень: Господарський Кодекс України, Цивільний Кодекс України, Постанова ради міністрів Української РСР від 27.06.1969 р. № 401 «Про Статут автомобільного транспортну УРСР», Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. №363, Інструкція Держарбітражу СРСР про приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю №П-6 та якістю №П-7;
- для міжнародних перевезень: Господарський Кодекс України, Цивільний Кодекс України, CMR, Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 р.
Важливо! Відповідно до вимоги п. 15.3 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, зареєстрованих Міністерством юстиції України 20.02.1998 р. за № 128/2568 акти мають бути підписані представником перевізника та вантажовідправника (вантажоотримувача). Односторонні записи в акті як вантажовідправника (вантажоодержувача), так і водія вважаються недійсними. Відповідно до вимоги ч. 5 ст.222 ГК України претензія має бути підписана лише уповноваженою особою підприємства.